<< Главная страница

Фарбований лис



Категории Iван Франко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Жив собi в одному лiсi Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скiльки мисливцi на нього не полювали, вiн завжди втiкав, оминав пастки, ще й товаришiв застерiгав вiд небезпеки. Надзвичайне везiння та хитрiсть зробили Лиса страшенно гордим. Вiн похвалився перед друзями, що серед бiлого дня вкраде на базарi курку. Сказав — треба зробити. Непомiтно пробрався городами до середини мiста, але коли вискочив на вулицю, то його почули пси й кинулися до нього. Що робити? Куди дiтися? Лис побачив одчиненi ворота й чкурнув туди. На подвiр'ï стояла дiжа з фарбою. Йому нiчого не залишалося, як пiрнути в ту фарбу. Пси й не здогадалися, бо вiд дiжi йшов такий неприємний запах. Отже, Лис урятувався, але якою цiною! Як йому в такому виглядi з'явитися на вулицi? Довелося так аж до самого вечора сидiти, завмираючи вiд страху, що надiйде господар-маляр. Коли смеркло, Микита чимдуж чкурнув до лiсу, ускочив у якусь нору та й заснув. Уранцi прокинувся в доброму настроï, подумав, що зараз пiдхожий час для полювання, але, зиркнувши на себе, скрикнув i кинувся тiкати з переляку. Та вiд себе ж не втечеш! Став вiн якимсь дивним i страшним звiром, синiм-синiм, укритим чи лускою, чи ïжаковими колючками, iз хвостом, як довбня. Що лишень не пробував — обтрiпатися, обкачатися, обдряпати фарбу — нiчого не виходить! Де не взявся Вовчик-Братик. Як побачив нечуваного синього звiра — аж завив з переляку й кинувся тiкати. Звiрi, що бачили Вовчика в такому станi, здивувалися, стали розпитувати i, не добившись нiчого, пiшли в той бiк, куди показував Вовк. Побачили — i собi врозтiч. А Лис Микита, бачачи, яке враження справив, подумав, що не так усе й погано. Пiшов i сiв посеред майдану, де всi лiсовi мешканцi збиралися. Незабаром позбiгалося багато звiрiв, але пiдступити бояться. Тодi Лис перший ласкаво до них заговорив. Вiн сказав, що Святий Миколай вилiпив його з небесноï глини, назвав Остромислом i призначив царем над усiма звiрами. У звiринiм царствi запанувала радiсть. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмедi нарiзали овець, телят i вiднесли новому царевi. Той узяв часточку собi, а решту вiддав голодним. Усi хвалили царську доброту та мудрiсть. Лис Микита був добрим царем, жив на всьому готовому. I справедливiсть у нього була, як звичайно у звiрiв: хто дужчий, той i правий, а хто слабший, той нiколи не вигравав справи. Жили собi звiрi з новим царем, як i без нього: хто що зловив, те й ïв; кого спiймали, той гинув, а хто втiк, той радiв. Але всi були вдоволенi, що мають такого мудрого й не схожого на iнших звiрiв царя. Лис Микита дуже берiг своє синє хутро, боявся, щоб iз нього не злiзла фарба i його не впiзнали. Минув рiк. Звiрi вирiшили вiдзначити ювiлей i влаштували великий концерт. Ведмедi ревли басом, вовки завивали соло. Але як молодi лисички в народному вбраннi задзявкотiли тоненькими тенорами, цар не змiг устояти. Вiн пiдняв морду i задзявкотiв по-лисячому. Що тут зробилося! Усi вiдразу впiзнали Лиса. Лютi за обман, забувши про всi добродiйства царя, звiрi кинулися на Лиса й розiрвали його. Коментар Лiтературна казка Фарбований лис написана I. Франком iз використанням не лише украïнського, а й свiтового фольклору, мiфологiï. Лис був хитрим i кмiтливим, для свого звеличення вiн використав обман. А брехня завжди колись викривається. Через це Лис i постраждав.

Метки Фарбований лис, IВАН ФРАНКО, ЛIТЕРАТУРНI КАЗКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Фарбований лис


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация